Пробач, що я тебе любила... Не знаю - як таке могла?!
То кров у серці наболіла.
То мрія з розуму звела.
Пробач... Була, наче скажена, Відвертою наусібіч. Була для тебе лиш "проблема"... У снах приходив кожну ніч.
Пробач! Я все не помічала, Сліпила солодко любов. Але ж вона допомагала! І задую її я знов...
Пробач, пробач, я не хотіла Втручатися в твоє життя. І зараз почуття зотліло, Благало в серця каяття.
Пробач. Давно вже не з'являюсь. Не про кохання безліч рим. Та темряви коли лякаюсь, Ім'я твоє спливає, Дім.
| 
